Народжуваність у містах та селах

Пікова чисельність сільських народжень – 500 тис. на початку 1950-х. На кінець 1970-х вона зменшилась вдвічі до 250 тис., на початку 2000-х до 140 тис. Пікова чисельність міських народжень – 540 тис. у 1983 р., мінімальна – 237 тис. у 2001 р.

Частка міських народжень перевищила частку сільських у 1965 році. Досягла максимуму у 1988 році, 68.5%. У 90-і міська народжуваність постраждала більше, у 1999 р. її частка зменшилась до 61.5%. До 2005 р. зростала і досягла 66%.

В регіональному розрізі помітно:
1. Найнижчий рівень урбанізації і, відповідно, міських народжень у 1950-1960х був у Вінницькій, Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Теперішні “аутсайдери” (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька) стояли досить високо. Наприклад у Вінницькій частка міських народжень зросла з менше 12% на початку 50-х до 42% у 1976 і до 52% у 2000-х. А у стабільній Закарпатській з 22% на початку 50-х до 35% у 2000-х.

2. У східних регіонах де урбанізація відбулася раніше, пропорція міської та сільської народжуваності у 2000-х не змінна з 1970-х років

2. За роки незалежності трохи зросла питома вага сільських народжень, незважаючи на деяке збільшення частки міського населення. Основна причина – міжрегіональний перерозподіл народжуваності в бік заходу, а так у більшості областей пропорція залишилась на рівні початку 90-х.

Всі дані – Демографія -> Природний рух -> Регіони

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.