Порівняння демографічних і етнолінгвістичних характеристик населення Української та Білоруської РСР за переписом 1926 року.
Для початку деякі загальнодемографічні показники.
Урбанізація
Середні значення приблизно однакові показники в обох республіках, в УРСР 18.5% міського населення, в БРСР 17.0% В УРСР є великі перепади між округами (3-50%), у БРСР все значно рівніше (10-30%). Але якщо порівнювати БРСР з центрально-правобережною частиною УРСР, яка має схожу історію, то цифри дуже близькі.
Середня людність сільських поселень
У 1926 р. ще існували хутори та дрібні села, які згодом, у 1950-60х були ліквідовані як неперспективні. В УРСР у тогочасних кордонах було 54.8 тис. сільських населених пунктів з середньою людністю 432 особи (у 1989 р. на цій території лишилося 21 тис. сільських поселень, тобто кількість зменшилась на 62%). У БРСР (а це десь половина сучасної території Білорусі) було 38.3 тис. сільських поселень (середня людність 108 осіб), у 1989 р. їх стало у 3 рази менше.
Примітно що в усіх округах БРСР сільські поселення мали людність меншу ніж найменш людна округа УРСР. В УРСР ще трохи вибиваються пониженою людністю Полтавська-Роменська округи (найбільша поширеність хуторів) і Одеська округи (найбільша поширеність німецьких колоній, які в середньому були дуже малі)
Густота населення (на 1 км2)
По Білорусі немає точної площі округ, тому тільки загальна цифра.
Етнічний склад
Частка українців (УРСР) та білорусів (БРСР), все населення
УРСР – 80.1%, БРСР – 80.6%
Відсоток білорусів у БРСР такий же як відсоток українців в УРСР і такий же як у правобережно-центральних округах, що логічно. Понижений відсоток білорусів у 2 округах (Гомельська і Річицька) які входили у склад РРФСР і були включені до складу БРСР перед переписом. На мовних картах вони будуть виділятися ще більше.
Частка українців (УРСР) та білорусів (БРСР), міське населення
УРСР – 47.3%, БРСР – 39.3%
Тут теж Білорусь на рівні правобережної України, ці округи входили до складу ядра смуги осілості і відповідно серед міського населення було багато євреїв. УРСР випереджає за рахунок лівобережжя.
Частка українців (УРСР) та білорусів (БРСР), сільське населення
УРСР – 87.5%, БРСР – 89.1%
Сільське населення БРСР більш моноетнічне ніж правобережжя УРСР, де було немало німців та поляків, але менш моноетнічне ніж придніпров’я.
Частка євреїв, все населення
УРСР – 5.4%, БРСР – 8.2%
У БРСР євреї ще лишалися другим народом за чисельністю, але росіяни підібралися так близько що у кінці 20-х вони явно випередили євреїв.
Найбільш єврейськими округами були Одеська 19.8%, Мінська 13.1%, Гомельська 11.2% і Київська 10.2%.
Частка євреїв, міське населення
УРСР – 22.7%, БРСР – 40.1%
Лише у 2 округах (Коростенській і Слуцькій) євреї серед міського населення становили більше 50% населення. Порівняно з 1897 р. відбувся деякий спад відсотку євреїв у ядрі смуги осілості і зростання у великих містах (Київ, Одеса, Харків). До речі у 1926-1939 р. цей процес значно пришвидшиться.
Частка євреїв, сільське населення
УРСР – 1.5%, БРСР – 1.6%
Села з єврейським населення це переважно історичні містечки які не мали міського статусу. З малих населених пунктів еміграція євреїв була найбільшою і їх частка у населенні зменшувалася найшвидше.
Частка росіян, все населення
УРСР – 9.2%, БРСР – 7.7%.
Видно дві округи БРСР приєднані перед переписом.
Частка росіян, міське населення
УРСР – 25.1%, БРСР – 15.6%
Частка росіян, сільське населення
УРСР – 5.6%, БРСР – 6.1%
Мовний склад
Частка українськомовних (УРСР) та білоруськомовних (БРСР), все населення
УРСР – 76.4%, БРСР – 67.2%
Якщо за етнічним складом білорусів у БРСР було на 0.5 в.п більше ніж українців в УРСР, то за мовою білоруськомовних було аж на 9.2 в.п. менше. Переважно за рахунок двох округ переданих з РРФСР, де не тільки був понижений % білорусів, але і серед самих білорусів низький відсоток назвали білоруську рідною.
Частка українськомовних (УРСР) та білоруськомовних (БРСР), міське населення
УРСР – 36.0%, БРСР – 20.0%
Тут різниця з етнічним складом ще виразніша. Цікаво, що проявляються відмінності між білоруськими округами та правобережними округами УРСР. Які мали схожу історію і схожу пропорцію місцеві/євреї/росіяни у містах.
Частка українськомовних (УРСР) та білоруськомовних (БРСР), сільське населення
УРСР – 85.6%, БРСР – 76.9%
Тут цікаві два моменти пов’язані з мішаністю самоідентифікацій.
1.) Насправді абсолютна більшість сільського населення Гомельського і Річицького повітів тоді була білоруськомовною і нічим не відрізнялася від білорусів сусідніх округ. Це видно і з перепису 1897 року і з того що вже у 1939 р. ті росіяни зникли. Тобто тут рідна російська це артефакт, пов’язаний з пізньою передачею до складу БРСР.
2.) У сусідній Чернігівській окрузі серед сільського населення на 98.8% українців припадало лише 74% українськомовних, з іншого боку на 0.8% сільських росіян припадало 23.8% російськомовних. Тут цікаво те, що ці “російськомовні українці” говорили тою самою мовою що і сусідні Гомельський-Річицькій повіти, тобто білоруською. Залишки якої ще можна почути у північних районах Чернігівської області. Частково цей фактор присутній і у Глухівській окрузі, але там було багато і реальних сільських росіян.
Частка російськомовних, все населення
УРСР – 15.3%, БРСР – 23.4%
Частка російськомовних, міське населення
УРСР – 44.6%, БРСР – 41.3%
Частка російськомовних, сільське населення
УРСР – 8.6%, БРСР – 19.7%
А тепер найцікавіше.
Співвідношення українсько- та білоруськомовних до чисельності українців і білорусів, все населення
УРСР – 95.5%, БРСР – 83.4%
Більше 100% – у округах з великою кількістю поляків
Співвідношення українсько- та білоруськомовних до чисельності українців і білорусів, міське населення
УРСР – 76.1%, БРСР – 51.1%
Одна з найцікавіших карт серії, як на мене. На ній Білорусь і правобережна Україна виглядають найбільш контрастно. І незважаючи на малу кількість етнічних росіян у містах, Білорусь за цим показником виявляється ближчою до південно-східних округ УРСР.
Співвідношення українсько- та білоруськомовних до чисельності українців і білорусів, сільське населення
УРСР – 97.8%, БРСР – 86.3%
Співвідношення єврейськомовних до чисельності євреїв, все населення
УРСР – 76.1%, БРСР – 90.7%
Єврейська мова в обох частинах ядра смуги осілості ще зберігала позиції. Ну і дуже чіткий градієнт з заходу на схід.
Співвідношення єврейськомовних до чисельності євреїв, міське населення
УРСР – 70.6%, БРСР – 89.1%
Сільських євреїв дуже мало, вони обійдуться без карти.
Джерела
- Всесоюзний перепис людности 1926 року. ‒ Том XI: Українська Соціялістична Радянська Республіка. Підсумки по Республіці. Полісся: Національність, Рідна Мова, Вік, Письменність / Центральне статистичне управління СРСР, Відділ перепису. ‒ М.: Видання ЦСУ Союзу РСР, 1929. ‒ 210 с.
- Всесоюзная перепись населения 17 декабря 1926 г. : краткие сводки / изд. ЦСУ Союза ССР. – М, 1927-1929. – 10 т. – В надзаг. : Центр. статист. упр. СССР. Отд. Переписи. Вып. 4 : Народность и родной язык населения СССР. – 1928. – XXIX, 138, [1] с. : табл., диагр., к.
- Всесоюзная перепись населения 1926 г. Белорусская, Украинская, Закавказская, Узбекская, Туркменская республики и их основные регионы. Населенные места. Наличное городское и сельское население. – Демоскоп
- Всесоюзная перепись 1926: языковой состав УССР
- Всесоюзная перепись 1926: национальный состав УССР