Зайнятість населення типового містечка у 1897 р.

Чим займалося населення типового містечка правобережної України наприкінці 19 ст. І якою була професійна і станова диференціація різних народів.

У якості піддослідного містечка взяв Липовець Київської губернії (зараз Вінницька область) і цифри зайнятості в розрізі мов і професій за даними перепису 1897 року.

Липовець взяв тому, що він лежить прямо в центрі української частини смуги осілості. Далеко від державного кордону, тому тут мало військових та іншої адміністрації. Тут українців і євреї було порівну, представників інших національностей дуже мало, якось помітні тільки росіяни і поляки. Штетл близький до еталону.

Чисельність населення дорівнювала 8658, мовний склад був таким:

• єврейська – 47.6%
• українська – 45.6%
• російська – 4.6%
• польська – 2.2%

Далі я для скорочення буду використовувати назви етносів, але фактично це будуть рідні мови.

Суспільні стани

Важливим для розуміння ситуації з зайнятістю є мовний стан в розрізі суспільних станів. Далі буде видно багато кореляцій.

Мовний склад суспільних станів.

Тут кілька моментів.

• Представників стану купців набагато менше ніж зайнятих у торгівлі. Це скоріше тодішній аналог “середнього і великого бізнесу”, більшість зайнятих у торгівлі були з інших станів (переважно з міщан).
• Так само і представники стану селян не обов’язково займалися сільським господарством, їх значно більше.
• Євреї відсутні серед обох дворянських станів. У зайнятості це потім теж буде проявлятися.
• 42% поляків серед спадкових дворян це досить небагато за мірками правобережно-центральних повітів (в середньому близько 50-60%), але багато для повітового центру з лише 2.2% польськомовних. Тобто поляків тут мало але вони більш “дворянізовані”, ніж в середньому по повітових центрах регіону.

Суспільні стани серед мовних груп:

• євреї: 98.1% міщани, 1.6% купці, 0.3% інші стани
• українці: 83.8% селяни, 13.7% міщани, 2.5% інші
• росіяни: 34.5% дворяни особисті і чиновники, 26.7% міщани, 17.1% селяни, 15.4% спадкові дворяни, 6.3% інші
• поляки: 53.7% міщани, 30.5% спадкові дворяни, 12.1% селяни, 3.7% інші

Зайнятість

Зайнятих осіб налічувалося 2827. Реально зайнятих було більше, члени сімей теж працювали, але офіційно зайнятим вважався тільки глава сім’ї. Особливо це стосувалося сільськогосподарських і торгівельних видів діяльності, тому наприклад серед зайнятих євреїв було помітно менше ніж серед всього населення. Українців теж було би менше, якби не деякі “несімейні” групи немісцевого походження типу військових і засуджених, серед яких українців був підвищений відсоток.

Мовний склад серед зайнятих індивідів

• українська – 49.2%
• єврейська – 41.5%
• російська – 5.8%
• польська – 3.4%

У матеріалах перепису вся зайнятість була розбита на 65 категорій. З них у Липовці 8 були відсутні. Я розбив всі категорії на більш загальні групи, вийшло так. (по кліку на назву групи можна переходити до детального огляду)

Промисловість і ремесла

• На цю групу припадало 19.8% зайнятих. Серед українців 6.8%, євреїв 36.6%, росіян 8%, поляків 22.7%.
• Найбільша категорії з великим відривом – виготовлення одягу, майже кожен десятий зайнятий містечка. Серед них 88% євреїв і менше 10% українців.
• Українці в усіх категоріях представлені менше ніж їх питома вага серед зайнятого населення. Найбільша представленість у будівництві, обробці продукції сільського господарства, дерево- і металообробці. У семи категоріях взагалі відсутні.
• Євреї повністю домінують у “хайтечних” категоріях і виготовленні одягу.
• Поляки дуже помітні у дерево- та металообробці.

Сільське господарство

• Від загальної чисельності зайнятих – 19.3%. Серед українців 38.3%, євреїв 0.6%, росіян 2.5%, поляків 1%
• Точно не зрозуміло який був критерій до зарахування господарства до тваринницького або землеробського. Бо всі займалися всім. Можливо враховувалося те що приносило більше доходу.
• Майже всі зайняті (533 з 545) українці

Допоміжна діяльність (прислуга, поденщики)

• Від загальної чисельності зайнятих – 19.2%. Порівняно рівномірно серед мовних груп, серед українців 25.8%, євреїв 12.1%, росіян 16%, поляків 16.5%.

Торгівля і фінанси

• Від загальної чисельності зайнятих – 15.4%. Серед українців 1.6%, євреїв 34.6%, росіян 3.1%, поляків 2.1%.
• Майже всі зайняті (406 з 435) євреї.
• Українці трохи представлені тільки у торгівлі сільськогосподарськими продуктами і металевими виробами, росіяни – у деяких рідкісних нішах.

Зовнішні доходи (капітал, нерухомість, казна)

• Серед всіх зайнятих – 5.5%. Серед українців 5.1%, серед євреїв 2.7%, серед росіян 12.9%, серед поляків 32.0%.
• Категорія доходів з капіталів і нерухомості дуже сильно пов’язана зі спадковим дворянством. Серед поляків 30.5% становили спадкові дворяни і у 29.9% зайнятих основний дохід з капіталу і нерухомості, у росіян 15.4% і 12.3% відповідно.

Управління і армія

• Від загальної чисельності зайнятих – 5.2%. Серед українців 6.1%, серед євреїв 0.1%, серед росіян 32.5%, серед поляків 6.2%.
• У адміністративних і громадських сферах (перші дві категорії) євреї повністю відсутні. Цього вже можна було очікувати знаючи що їх не було серед дворянських та чиновницьких станів. Причому практично те саме було навіть у містах типу Бердичева, де євреї становили 80% населення.
• Військових дуже мало, лише 1.5% зайнятих і менше 1% населення якщо враховувати сім’ї. Медіанний показник по містах правобережжя ближе до 5% військових у населенні міста, багато де він взагалі перевищував 10% населення.
• Високий відсоток українців серед військових теж пов’язаний з цією немілітарізованістю, тут Липовецький повіт виділяється порівняно з сусідами

Гостинність (HoReCa)

• Від загальної чисельності зайнятих – 3.9%. Серед українців 4.7%, серед євреїв 3.2%, серед росіян 0.6%, серед поляків 5.2%.
• Ці категорії було найважче об’єднати, досить різні але занадто малі або ділити на різні групи.
• Можливо “торговля питейная” і ближча до сфери торгівлі-фінанси, але у збірниках вона йде вже після “Трактиры…”, тобто люди що обробляли результати перепису не включали це до торгівлі. Не відомо чи воно відрізняється від трактирів.
• Третя категорія це бані, наскільки я розумію.
• Цифра по проституції вийшла не зовсім репрезентативною для регіону. В середньому по містах Київської губернії саме у росіян і поляків був найвищий рівень зайнятості у цій сфері, найнижчий – у євреїв. За рахунок Києва, де і була левова частка зайнятих у проституції.

Невідоме

• Від загальної чисельності зайнятих – 3.3%. Серед українців 2.8%, серед євреїв 3.2%, серед росіян 6.7%, серед поляків 6.2%.

Засуджені

• Від загальної чисельності зайнятих – 2.9%. Серед українців 5.1%, серед євреїв 0.5%, серед росіян 1.8%, серед поляків 1.0%.
• Розподіл за мовами дуже близький до мовного складу Липовецького повіту, звідки і попали більшість “зайнятих” у цій сфері. У Липовці до речі мешкало тільки 4% населення повіту.

Транспорт і зв’язок

• Від загальної чисельності зайнятих – 1.8%. Серед українців 1.7%, серед євреїв 1.8%, серед росіян 3.7%, серед поляків 0.
• Євреїв немає у стратегічних Пошта-Телефон-Телеграф. Загалом у цій сфері їх було не так мало у як у Адміністрації-Судах-Поліції, але завжди у рази менше ніж їх частка серед зайнятих. У сфері залізниці було те саме, тут цього не видно бо залізничник тільки один.
• Візники (фурмани) єдина категорія серед усіх, де пропорція євреїв і українців така сама як і серед всього населення.

Освіта і наука

• Від загальної чисельності зайнятих – 1.8%. Серед українців 0.6%, серед євреїв 2.6%, серед росіян 5.5%, серед поляків 1%.
• Єдиний “інтелігент” виявився поляком. Так випав рандом, як з проституцією і залізницею.

Релігійна служба

• Не зовсім зрозуміло чому у 4-й категорії так багато євреїв.